Lactarius piperatus (Fr.) S. F. Gray

Місцева назва — біляк. Російська назва — груздь перечный. З родини сироїжкових – Russulaceae.

Шапка гриба хрящ-молочник перцевий 5—12(20) см у діаметрі, товстом’ясиста, опукла, потім увігнуторозпростерта, іноді лійкоподібна, біла, жовтувата, гола, суха, при натискуванні стає вохряно- або рудувато-коричневою.

Пластинки гриба хрящ-молочник перцевий молочно-білі, кремові, з зеленуватим (зрідка синюватим) відтінком. Спори 6,5—9,5×5,5—7,5 мкм.

Ніжка гриба хрящ-молочник перцевий 2—8(12) X 1,5— 3,5 см, дуже щільна, біла, гола.

М’якуш у гриба хрящ-молочник перцевий дуже щільний, білий, при підсиханні нерівномірно жовтіє, особливо в ніжці біля основи, при розрізуванні набуває зеленуватого відтінку, пекучо-їдкий, без особливого запаху.

Молочний сік білий, на повітрі не змінюється або дуже повільно жовтіє чи зеленіє, пекучо-їдкий.

Поширений на Поліссі та в Лісостепу. Росте у листяних (переважно дубових і березових), хвойних та мішаних лісах у червні — листопаді.

Хрящ-молочник перцевий – їстівний гриб. Використовують свіжим, про запас засолюють після відварювання (відвар вилити). Використовують при бленореї та сечокам’яній хворобі як сечогінний засіб.

Замість хряща-молочника перцевого часом збирають умовно їстівний хрящ-молочник повстистий.