Lactarius piperatus (Fr.) S. F. Gray
Місцева назва — біляк. Російська назва — груздь перечный. З родини сироїжкових – Russulaceae.
Шапка гриба хрящ-молочник перцевий 5—12(20) см у діаметрі, товстом’ясиста, опукла, потім увігнуторозпростерта, іноді лійкоподібна, біла, жовтувата, гола, суха, при натискуванні стає вохряно- або рудувато-коричневою.
Пластинки гриба хрящ-молочник перцевий молочно-білі, кремові, з зеленуватим (зрідка синюватим) відтінком. Спори 6,5—9,5×5,5—7,5 мкм.
Ніжка гриба хрящ-молочник перцевий 2—8(12) X 1,5— 3,5 см, дуже щільна, біла, гола.
М’якуш у гриба хрящ-молочник перцевий дуже щільний, білий, при підсиханні нерівномірно жовтіє, особливо в ніжці біля основи, при розрізуванні набуває зеленуватого відтінку, пекучо-їдкий, без особливого запаху.
Молочний сік білий, на повітрі не змінюється або дуже повільно жовтіє чи зеленіє, пекучо-їдкий.
Поширений на Поліссі та в Лісостепу. Росте у листяних (переважно дубових і березових), хвойних та мішаних лісах у червні — листопаді.
Хрящ-молочник перцевий – їстівний гриб. Використовують свіжим, про запас засолюють після відварювання (відвар вилити). Використовують при бленореї та сечокам’яній хворобі як сечогінний засіб.
Замість хряща-молочника перцевого часом збирають умовно їстівний хрящ-молочник повстистий.