Pleurotus ostreatus (Jacq. ex Fr.) Kumm.

Місцеві назви — глива, дублянка. Російська назва — вешенка. З родини плевротових — Pleurotaceae.

Шапка у черепичастого плеврота 3—10(15) см у діаметрі, опукло- або увігнуторозпростерта, лійкоподібна, черепашкоподібна, віялоподібна, білувата, сірувата, попелясто- або зеленувато-сіра, бура, фіолетово- або червонувато-коричнева, синювато-чорнувата, іноді вицвітає до вохряної або жовтуватої, гола, волога.

Пластинки плеврота черепичастого вузькі, низько спускаються на ніжку, білуваті, сіруваті. Спорова маса біла або лілувата. Спори 8—11(13)х3—4 мкм, гладенькі.

Ніжка в гриба плеврот черепичастий 1—4×1—3 см, здебільшого ексцентрична, інколи бічна або майже відсутня, щільна, біла, іноді згодом коричневіе, внизу волосистощетиниста. М’якуш у плеврота білий, пружний, з приємним смаком і запахом.

Зустрічається глива по всій Україні. Росте групами на стовбурах листяних, зрідка хвойних дерев у вересні — жовтні. Вживають у їжу лише молоді гриби, бо старі плодові тіла жорсткі. Їстівний гриб. Використовують свіжим і сушеним.