Сироїжка їстівна

Russuta vesca Fr.

Місцеві назви — підпенька, голубника. Російська назва — сыроежка съедобная. З родини сироїжкових — Russulaceae.

Сироїжка їстівна Шапка сироїжки їстівної 5—10 см у діаметрі, напівкуляста, опукло-подушко-подібна, згодом плоско- або увігнуторозпростерта, щільном’ясиста, сірувато-червонувата або сірувато-рожево-коричнювата, найчастіше з лілуватим відтінком, часом у центрі рудувато-оливкувата, з тонким, гладеньким краєм, гола, клейкувата, при висиханні матова. Шкірка знімається.

Пластинки у сироїжки їстівної вузькі, білі. Спорова маса біла. Спори (5)6—8(9) Х5—6 мкм, дрібнобородавчасті.

Ніжка сироїжки їстівної 2—5х 1,5—2,5 см, коротша за діаметр шапки, біла (зрідка рожевувата), щільна, тверда, донизу трохи звужена, іноді рудувата.

М’якуш сироїжки їстівної білий, щільний, солодкий, при розрізуванні не змінюється або трохи рудіє, з приємним грибним запахом.

Поширена сироїжка їстівна на Поліссі, в Лісостепу та Прикарпатті. Росте в листяних, зрідка хвойних лісах у липні — жовтні. Добрий їстівний гриб. Використовують його свіжим, про запас сушать, засолюють.

Залишити відповідь