Boletus edulis Bull, ex Fr.
(В. bulbosus Schaeff. ex Schroet.)

Місцеві назви — гриб справжній, дубрівник. Російські назви белый гриб, боровик. З родини болетових — Boletaceae.

Опис білого гриба

Шапка білого гриба 3—15(25) см у діаметрі, сірувато-рудувато- або червонувато-коричнювата чи кольору горіха різних відтінків, тонкозморшкувата.

Пори білого гриба світло-сіруваті, згодом жовтувато- або зеленувато-оливкуваті, оливкувато-коричнюваті. Спори видовжено-неретеноподібні, жовтувато-оливкуваті, 15—18×4—5(7) мкм.

Ніжка в білого гриба (боровика) 4—15(20) х2—5(6) см, брудно-біла, сірувата, коричнювата, тонко-зморшкувата, у верхній частині з тонкою білою сіткою.

М’якуш гриба щільний, білий, при розрізуванні не змінюється, з приємним запахом і смаком.

Білий гриб Зустрічається по всій Україні. Росте у листяних (під дубом, буком, грабом, березою, ліщиною) і хвойних (під сосною, ялиною) лісах у червні — жовтні (що характерно, колір шапки плодових тіл грибів, що ростуть у листяних та хвойних лісах, різний).

Білий гриб – найкращий з відомих їстівних грибів України. Його використовують свіжим, про запас сушать, засолюють, маринують. Містить алкалоїд герцинін. Заготовляють у Прикарпатті та на Поліссі.

На білий гриб схожий неїстівний гриб гірчак, який відрізняється тим, що спори у нього рожеві, сітка на ніжці чорна, м’якуш дуже гіркий, але він не отруйний.