Печериця їстівна

Agaricus bitorquis (Quel.) Saec.
[A. edulis (Vitt.) F. H. Moell. et J. Schaeff. Psalliota bitorquis Quel.]

Російська назва — шампиньон тротуарный. З родини агарико-вих — Agaricaceae.

Печериця їстівна Шапка печериці їстівної 3—15 см у діаметрі, товстощільном’ясиста, куляста, згодом опуклорозпростерта, біла, брудно-біла, зрідка жовтувато- або коричнювато-біла, матова, у центрі з малопомітними притиснутими лусочками, до краю волокниста, з коркуватою шкіркою.

Пластинки їстівної печериці вільні, рожевуваті, брудно-рожеві, пізніше темно-коричневі. Спорова маса пурпурово-коричнева. Спори майже кулясті, 4—6×4—6 мкм, гладенькі.

Ніжка печериці їстівної 2—10×1,5—2,5 см, дуже щільна, кольору шапки, з подвійним, щільним кільцем здебільшого в нижній частині.

М’якуш гриба печериця їстівна білий, дуже щільний, при розрізуванні злегка рожевіє, приємний на смак і запах.

Печериця їстівна зустрічається по всій Україні у садибах, у містах на тротуарах, у степах, на полях (на щільному грунті), у червні — жовтні. Добрий їстівний гриб. Використовують свіжим.

Напишіть відгук