Hygrophorus russula (Schaeff. ex Fr.) Quel.

Місцева назва — мокриця червона. Російська назва — гигрофор сыроежковндный. З родини гігрофорових — Hygrophoraceae.

Шапка гігрофора сироїжкоподібного 3—15(20) см у діаметрі, опукла, подушкоподібна, щільно-товстом’ясиста, часто асиметрична, спочатку біла, потім рожева, рожево-пурпурова або винно-червона, слизька, луската.

Пластинки сироїжкоподібного гігрофора дуже густі, білі, потім червонуваті, вузькі, злегка спускаються по ніжці. Спори 6—9×4—5,5, 6—7×4—5, 7—9×4,5—5,5 мкм, еліпсоподібні.

Ніжка у сироїжкоподібного гігрофора значно коротша від діаметра шапки, 3—8х1-3 см, донизу іноді потовщена, вгорі біла, нижче кольору шапки.

М’якуш цього гриба білий, щільний, при розрізуванні в шапці не змінюється, в ніжці червоніє, з приємним запахом.

Сироїжкоподібний гігрофор поширений на Поліссі, у Прикарпатті та Лісостепу. Росте в листяних лісах у серпні — вересні. Добрий їстівний гриб. Використовують гігрофор сироїжкоподібний свіжим.