Hygrophorus chrysodon Batsch ex Fr.

Місцева назва — мокриця золотиста. Російська назва — гигрофор золотистый. З родини гігрофорових — Hygrophoraceae.

Шапка гігрофора золотистого 2—8 см у діаметрі, щільнотовстом’ясиста, опукла, потім плоскорозпростерта, з горбочком у центрі, біла, до краю лимонно-жовта, волосисто-шерстиста, пластівчаста. Загальне покривало клейке, жовте.

Пластинки у гігрофора золотистого білуваті, потім жовтуваті, до краю жовті, рідкі. Спори гігрофора 8—10×4 — 5 мкм.

Ніжка золотистого гігрофора 5—8×1—1,5 см, біла, вгорі жовто-зерниста або пластинчаста, іноді з кільцеподібним потовщенням, утвореним загальним покривалом, щільна, з каналом.

М’якуш у золотистого гігрофора білий, з специфічним запахом.

Золотистий гігрофор оширений по всій Україні. Росте у листяних (букових, дубових), рідше хвойних лісах у серпні — вересні. Добрий їстівний гриб. Використовують свіжим.