Tylopilus felleus

Російська назва — желчный гриб. З родини болетових — Bolelaсеае.

Опис гриба гірчак

Шапка в гриба гірчак 5—10(15) см у діаметрі, напівкулясга, згодом опукло- або подушкоподібно-розпростерта, буро- або оливково-коричнева, іноді зі слабким червонуватим відтінком, дуже тонковолокнисто-повстиста, з часом гола, суха, у вологу погоду клейкувата. Шкірка з шапки гриба гірчак не знімається. Пори гірчака спочатку білі, згодом рожевіють, брудно- або буро-рожеві, іноді лілувато-рожеві, пізніше рожево-коричневі. Спори рожевуваті, 10—15(18)х3(4—5) мкм. Ніжка у гриба гірчак 5—10(16)х2—4(5) см, щільна, жовту-вато-коричнювата, з чіткою чорною сіткою. М’якуш гриба гірчак білий, при розрізуванні рожевіє, дуже гіркий, з приємним запахом.

Гірчак поширений на Поліссі та в Лісостепу. Росте у хвойних лісах у червні — жовтні. Гірчак – неїстівний гриб. Гриб гірчак дуже подібний до білого гриба, від якого відрізняється гірким смаком м’якуша, рожевуватими порами та наявністю чорної сітки на ніжці. Цікаво, що гірчак містить лікарські речовини.