Гірчак

Tylopilus felleus

Російська назва — желчный гриб. З родини болетових — Bolelaсеае.

Опис гриба гірчак

Гірчак Шапка в гриба гірчак 5—10(15) см у діаметрі, напівкулясга, згодом опукло- або подушкоподібно-розпростерта, буро- або оливково-коричнева, іноді зі слабким червонуватим відтінком, дуже тонковолокнисто-повстиста, з часом гола, суха, у вологу погоду клейкувата. Шкірка з шапки гриба гірчак не знімається. Пори гірчака спочатку білі, згодом рожевіють, брудно- або буро-рожеві, іноді лілувато-рожеві, пізніше рожево-коричневі. Спори рожевуваті, 10—15(18)х3(4—5) мкм. Ніжка у гриба гірчак 5—10(16)х2—4(5) см, щільна, жовту-вато-коричнювата, з чіткою чорною сіткою. М’якуш гриба гірчак білий, при розрізуванні рожевіє, дуже гіркий, з приємним запахом.

Гірчак поширений на Поліссі та в Лісостепу. Росте у хвойних лісах у червні — жовтні. Гірчак – неїстівний гриб. Гриб гірчак дуже подібний до білого гриба, від якого відрізняється гірким смаком м’якуша, рожевуватими порами та наявністю чорної сітки на ніжці. Цікаво, що гірчак містить лікарські речовини.

Залишити відповідь