Boletus subtomentosus Fr.
[Xerocomus subtomentosus (Fr.) Quel ]

Місцеві назви — козак, сухогриб повстистий. Російська назва — моховик зеленый. З родини болетових — Boletaceae.

Шапка моховика зеленого 3—10 см у діаметрі, сірувато- або оливкувато-жовтувато-коричнювата, бурувата, суха, матова, тонкоповстиста, з віком майже гола, іноді в центрі тріщинувата. Шкірка не знімається.

Пори у гриба моховик зелений жовті, з віком зеленувато-жовті або коричнюваті, кутасті, з нерівними краями, від дотику у вологу погоду трохи синіють. Спори жовтуваті, 12—14×5—5,5 мкм.

Гриб моховик зелений має ніжку розміром 5-10(12)x1—2(3) см, вона щільна, жовта, іржаво-коричнювата, гола або зернисто-волокниста, іноді з невиразною темною сіточкою.

М’якуш зеленого моховика у шапці білий, білуватий, у ніжці жовтуватий, під шкіркою червонуватий, при розрізуванні не змінює кольору або іноді на короткий час трохи синіє, з приємним смаком і запахом.

Цей гриб поширений на Поліссі, в Лісостепу та Прикарпатті. Росте у хвойних і листяних лісах у червні — листопаді. Добрий їстівний гриб. Використовують свіжим, про запас сушать.